Небо переливалося блакитними тонами. Колір заворожував. Десь між тими тонами вітер грався хмарками. Немовби тримаючи віжки і сидячи на колісниці, він то наближався, то віддалявся від небокраю.
Спостерігав за цим всім маленький хлопчик. Він навіть вибрав хмарку, за яку вболівав, і тримав дрібненькі кулачки за її перемогу. Очі вдивлялися вдалечінь і горіли радістю від побаченого. З грудей вирвався звук радості, оскільки його хмарка перша перетнула фінішну лінію. З усмішкою на устах малюк, підстрибуючи і насвистуючи, розтинав пшеничне поле, уявляючи себе кораблем, який пливе по бурхливому морі.
Крізь мелодію, яку вигравали колоски, почувся спів. Спів, який змусив малого мандрівника зупинитися і ще більше прислухатися. Здається все у цей момент застигло. Червоні маки разом із синьоокими волошками та мандрівником підняли свої голови вверх. Згори сипалися нотки, які створювали неземну мелодію. Так, це жайворонок радіє життям і ділиться своєю радістю. Його нотки падають вниз у саме серце і передають радість життя. Стиглим колоссям колише вітер і приєднується до співу жайворонка. Як же гарно звучить дует.
Тілом хлопця пробігають мурашки. Вперше в житті він чує неписану мелодію, яку писало небо. Так, саме небо. Під цю чудову мелодію хмари танцювали небесний танок. В цей момент здалося, що небо злилося з землею і все довкола перестало існувати. Скільки часу все тривало, важко сказати.
Однак з небуття хлопчика повернув голос батьків, які шукали його. Що ж поробиш. Потрібно повертатися до домівки, а так не хочеться. Ще б трішки побути, щоб подивитися, як сонце буде купатися у золотому колоссі і під супровід неземної мелодії жайворонка покотиться на заслужений відпочинок. Гонихмарник підслухав бажання хлопчика. Наздоганяючи його, на своїх крилах приніс подарунок, який для малого мрійника передав жайворонок.
Цим подарунком стала пір’їнка жайворонка. І саме вона завжди супроводжує ще маленького хлопчика у доросле життя. Коли важко, то вона нагадує, що потрібно зупинитися, підняти свій погляд у небесні простори і разом з цим піднятися над проблемою та прислухатися до пісні свого серця. До пісні, яку написав Творець у якій і криється відповідь на всі запитання. А тим часом жайворонок у парі з вітром, розтинаючи небесні простори, засіває перші нотки любові у юні серця…
Фото: flickr
